Гуцульська кухня є невід'ємною складовою віковічних гуцульських традицій. Також вона значною мірою відповідає регіональним карпатським особливостям.
Основна страва гуцульської кухні - кулеша, яку гуцули варять з кукурудзяного борошна. Кулеша - страва універсальна. Вона може бути як звичайною, так і святковою стравою. Традиційно вариться на вогні. З кулешою їдять бринзу, розтоплене масло, гуслєнку, гриби мариновані чи в сметані, топлене сало зі смаженою буженицею тощо. Кулешу прийнято їсти гарячою, а нарізати - ниткою, а не ножем, оскільки до ножа липнуть скибки кулеші. Цікаво, що кулешу гуцули найчастіше їдять замість хліба.
Невід'ємними компонентами гуцульського столу є молочні страви - бриндза та гуслєнка. Бриндза - це овечий або коров'ячий сир, який обов'язково солять для довшого зберігання. Бриндза може зберігатися у підвальному приміщенні цілу зиму і її придатності до споживання нічого не загрожуватиме. Гуслєнка - це кисле овече або коров'яче молоко. Дуже смачний молочний продукт, який не продається на полицях магазинів, виготовляється виключно в домашніх умовах і тільки на Гуцульщині. На смак приємний, злегка кислий, драглистий молочний продукт.
Скуштувавши кулеші з бринзою чи гуслєнкою, через деякий проміжок часу знову хочеться їсти. Тому, знаючи це, гуцули печуть в печі хліб зі звичайної білої муки, додаючи зернятка з висушених трав, найчастіше з хмелю. Це додає хлібові особливого смаку та аромату. Та й взагалі, хліб, який печеться в печі на дровах в рази смачніший, ніж з магазину.
Іншими повсякденними стравами в гуцулів є картопля в різному виді, червоний борщ, квашена капуста в сирому виді або зварена з м'ясними ребрами та з салом, голубці, квашені огірки і помідори, варена квасоля та боби. Тобто ці повсякденні страви є майже ідентичними з українськими.
До святкових гуцульських страв відносять бануш, кутю, вареники, книші, буженицю, голубці.
Дуже популярною стравою в гуцулів вважається бануш. Його варять на сметані та розтопленому маслі. Для особливого смаку в суміш добавляють трохи яєць, а потім засипають кукурудзяною мукою і ретельно смажать. Бануш для гуцулів є виключно святковою стравою.
Кутя - це варена пшениця, в яку гуцули добавляють мед, халву, горіхи, мак та цукру за смаком. Загалом їдять кутю двічі на рік: на Святий вечір перед Різдвом та на Водохреща під час другого Свят вечора на зимові свята.
Вареники майже нічим не відрізняються від традиційних українських вареників. Начинку роблять з вареної картоплі з бринзою (дуже смачна!), солодкого сиру, вишень, халви, квашеної капусти тощо. Коли вареники готові, їх перемішують у великій мисці з маслом чи сметаною (з сметаною смачніше).
Книші - це начинені бринзою тістечка, які смажать на вогні або на плиті. До книшів зазвичай додають сметану.
Щоб набиратися сили, гуцули їдять і м'ясні страви. Найпопулярнішим видом м'яса є бужениця. Бужениця - це копчена баранина, свинина, телятина, кролятина і навіть курятина. Найсмачніша бужениця - найсвіжіша, щойно взята з бужарні. Бужарнею гуцули називають спеціальне місце, де коптять м'ясо.
Гуцульська кухня, незважаючи на свою простоту в приготуванні та інгредієнтах, є дуже смачною. Цьому сприяють і незмінні гуцульські традиції куховаріння, які передаються із покоління в покоління.
За столом часто можна почути, як місцеві гуцули оповідають цікаві легенди...
Читайте також:
Легенди Карпат за розповідями місцевих гуцулів
| 
