відпочинок в Чернівецькій області, Путила
Відпочинок в Карпатах 2019
Меню сайта
Статистика

Онлайн 1
Гостей 1
Пользователей 0
Форма входа
Поиск
 Протяті камені
 Гора Яровиця
 Водоспад Сучавський Гук
 ПамірКуполи Памір

Гід по Путильському районі. Маршрут Чернівці - Путила

Від міста Чернівці до міста Вижниця 80 км. Від Вижниці (Вижницький район) до першого села в Путильському районі (Підзахаричі) 12 км.

Путильський район - це єдиний гірський з 11-ти районів Чернівецької області. Він розпочинається з села Підзахаричі.

с. Підзахаричі (33 км)



   Підзахаричі
- село, що знаходиться на відстані 33 кілометри від Путили та 13 км від залізничної станції у м. Вижниця.

   Назва походить від гори Захарич. У давнину на території села розгорталася активна діяльність опришків на чолі з їх ватажком Олексом Довбушем. Недалеко від печери Довбуша стоїть величезний Сокільський камінь, де за переказами, Олекса ховав скарби, відібрані у багатіїв, а потім роздавав бідним селянам. Внизу біля Соколиного каменю барвами веселки виграє десятиметровий водоспад.

   По правому боці Підзахаричів протікає гірська ріка Черемош, на якій екстримали на човнах пливуть через бурхливі річкові пороги.

   На території Підзахаричів розташовується частина гірського перевалу Німчич, славнозвісна печера Довбуша та урочище Протяте каміння.

   Тут народилися український письменник-новеліст Данило Хоров'юк, художник Форвин Богдан, відома українська художниця і вишивальниця Ксенія Колотило, у доробку якої понад 600 узорів.

   Про історію села можуть чимало розповісти місцеві музеї - музей етнографії та ремісництва Гуцульщини, музей Ксенії Колотило, музеї народних ремесел, яких в Підзахаричах налічують 5. Біля музею етнографії та ремісництва Гуцульщини знаходиться цікава дерев'яна пам'ятка - "гарчик"-велетень, який став символом села. Гарчиками називають місцевих жителів завдяки їх вмінню гуслити молоко у спеціальній дерев'яній посудині - гарчику. 

   Щороку тут проводиться гумористичний фестиваль-ярмарок "Захарецький Гарчик", який проходить в останню суботу та неділю вересня.   

   Прекрасна панорама Карпат та бурхливих вод Черемошу ваблять гостей в цей квітучий гірський край.

   Їдемо далі...

 

с. Розтоки (25 км)


  Розтоки - село, що розташоване у неповторному куточку Карпат у долині річки Черемош неподалік від гірського перевалу Німчич. Назва села Розтоки означає місце, де розходяться два річкових русла.

   Розтоки знаходяться на відстані 25 кілометрів від Путили і 15 кілометрів від залізничної станції Вижниця на висоті 400 метрів над рівнем моря. На північному-сході села протікає річка Черемош, паралельно якій тече потік Смугарів, а на південому-заході тече потік Товарниця. На південний схід від цього села височіє гора Черешня (787 м), яка знаходиться поміж потоками Смугарів і Товарниця. Потік Товарниця витікає в районі гори Ростка (1084 м) та Смодовата (1143м). На південному заході села Розтоки здіймається у височінь гора Почки (1240 м).

   Перша письмова згадка про село датується 1501 роком. Сучасні межі села в різні історичні періоди перебували під владою Молдавського князівства, Австрії, Румунії та Радянського Союзу.

  Тут народилися заслужений артист України, співак Василь Данилюк, спортсмен, майстер спорту з легкої атлетики Олександр Пасарюк, відома українська поетеса і прозаїк Марія Матіос.

   Тут знаходиться пам'ятка архітектури - дерев'яна Успенська церква, побудована у 1846 році.

   Саме в Розтоках народився невмирущий хіт української естради "Червона рута", яку знають і співають по всій Україні від малого до старого.

   Розтоки - це надзвичайно мальовничий край. Квітучі сади прикрашають кожну садибу. Тут знаходиться ландшафтний заказник "Буковинські водоспади", який має площу 38,5 гектарів. В руслі потоку Смугарів в лісовій ущелині на відстані 2 кілометри від центральної дороги з висоти 3-18 метрів спадають 7 водоспадів, яких в Українських Карпатах надзвичайно важко зустріти в одному місці в такій кількості.

Наступне за Розтоками село - Усть-Путила...

 

с. Мариничі (15 км)

   Мариничі - село, яке розташоване на правому березі гірської річки Черемош. Відстань до Путили становить 29 км. Середня висота над рівнем моря 552 метри. Перша згадка про Мариничі датується 18 століттям. Село назвали на честь свого засновника І. Маринича.

 


   Природа цього карпатського села є унікальною та неповторною. Біля в'їзду в село Мариничі в долині ріки Черемош з дороги видно чудову пам'ятку природи під назвою "Кам'яна Жаба". Ця пам'ятка Буковинських Карпат представляє собою величезну кам'яну брилу, схожу за формою на звичайну жабу, яка ніби вигрівалася на мілині ріки Черемош.

 


   Цікавою геологічною пам'яткою в с Петраші (підпорядковується сільській раді с. Мариничі) є відслонення ямненських пісковиків.

   У Мариничах працює історико-етнографічний музей "Скарби рідного села".

Їдемо далі. Наступне село Розтоки.

 

с. Усть-Путила (12 км)

 

   Усть-Путила - ще одне карпатське село, що знаходиться на відстані 12 кілометрів від Путили. Знаходиться на висоті 1183 метри над рівнем моря. В Усть-Путилі річка Путилка впадає в ріку Черемош.

   Раніше село називалося Межибрідки, а трохи пізніше Устє-Путилів. Із пам'яток архітектури 19 століття в селі збереглися дерев'яна церква св. Параскеви (1881 р.) та дзвінниця.

   Дорогою на Путилу неодмінно зверніть увагу в селі Усть-Путилі на величну пам'ятку природи - скелю "Кам'яна багачка". Висота скелі 30 метрів, ширина 12 метрів. Про скелю здавна в народі ходили легенди. Сидір Воробкевич написав про неї баладу "Скам'яніла багачка".

Мандруємо далі...

 

с. Дихтинець (7 км)

 
 
   Дихтинець - село, що знаходиться на відстані 7 кілометрів від Путили та 35 кілометрів від залізничної станції Вижниця. Село розташоване в долині річки Путилка. Висота над рівнем моря складає 537 метрів.


   Назва цього карпатського села походить від слова дьоготь. За іншою версією назва прийшла ще з австрійських часів від німецьких слів "dicht" і "netz", що в перекладі означають "густа сітка". Певно, що малися на увазі густі карпатські ліси, які тоді оточували з усіх боків село.

   Перша згадка про Дихтинець датується 1774 роком. В різні історичні часи село перебувало під владою Молдовського князівства, Австрії, Румунії та Радянського Союзу.
 
   В Дихтинці з дороги привертає до себе увагу природний об'єкт - скеля Острова, яка неодноразово була свідком історичних подій, збройних сутичок та протистоянь. Біля скелі було відкрито пам'ятник воїнам УПА, а саму скелю пізніше перейменували на скелю Трьох Чекістів.

   Гірський ландшафт і нестача придатних для забудови місць сформували хутірський тип поселення.

   Тут народилася мати відомого буковинського письменника Юрія Федьковича, який також неодноразово піднімав гордий дух гуцулів.

   Із архітектурних пам'яток в селі збереглася церква св. Дмитрія 1871 року.

   В село вже неодноразово приїжджали відпочивати народні артисти Росії Едіта П'єха зі своїм онуком Стасом П'єхою.
 
Їдемо далі...
 

с. Киселиці (2 км)


   Киселиці - карпатське село, яке знаходиться на відстані 2 км від Путили та 37 кілометрів від найближчої залізничної станції у м. Вижниця. Село розташоване на березі мальовничої гірської річечки Путилки. Середня висота над рівнем моря складає 591 метр.

   Назва села Киселиці походить від слів "кислі яблука", великі зимові сорти яких росли тут колись у давнину. За іншою версією, назва походить від прізвища Кисіль, який був одним із місцевих поміщиків.

   У 1975 році в Киселицях було засновано фабрику з переробки вовни. Фабрика випускала гуцульські килими, ліжники, кожушки та сувеніри.

   Із пам'яток архітектури тут збереглися Дім тваринника та старовинна Свято-Троїцька церква (1861-1877).

   У селі діє лижна канатна дорога "Буковинська казка". У наявності є 40 пар лиж, три інструктори. Довжина лижної траси 600 метрів. Планується збільшити довжину траси до 1 кілометра.

   Їдемо далі на Путилу...

 

Путила

Невелике містечко в горах. В Путилі протікає однойменна гірська річка Путилка.

Інфраструктура - кафе, 2 ресторани, колиба, ринок, з два десятка магазинів, банкомати Приват 24 і Аваль, відділення Нової пошти і Укрпошти.

Покриття Лайф, Київстар, МТС.

 

Це був маршрут з Чернівців на Путилу. З Путили в іншу сторону в гори є ще один маршрут. Отож їдемо далі...

 

с. Сергії (1 км)

   Минаємо Путилу і бачимо дорожній знак з написом "Сергії". Це ще одне село в Карпатах у Путильському районі Чернівецької області. Центр села знаходиться на відстані 6 кілометрів від Путили та 51 кілометр від залізничної станції у м.Вижниця. Назва села походить від братів Сергів, що колись тут проживали, володіючи власним млином, до якого селяни йшли молоти зерно на муку.

   До території села входять хутори Випчина, Тисницька, Рижа, Гребінь, Торговна, Плеша, Шурдин, Красний Діл. Хутори названі на честь однойменних гірських перевалів.

   Середня висота села над рівнем моря складає 913 метрів. На території Сергіїв знаходяться урочища Циганище, Слатівник, Тоненький, Поломистий, Боргиня. Вздовж села протікає річка Путилка, довжина якої на цій ділянці становить 11 кілометрів, а швидкість течії - 1,5 метрів за секунду.

   На території села знайдено джерела мінеральних вод. Найбільше з яких знаходиться в урочищі Слатівник на відстані близько 1 кілометру від річки Путилка. Мінеральні джерела також знайдені на території прилеглих хуторів - Тисницька, Гребінь, Торговна.

   Найвідоміша пам'ятка природи в селі Сергії  -  це урочище Красний Діл, частина якого знаходиться на території сусіднього села Плоска. Колись тут на хуторі Красний Діл жив народний ватажок антикріпосницьких повстань гуцулів - Лук'ян Кобилиця. Була тут і церква, яку зруйнували за радянських часів. Пам'ять про Лук'яна Кобилицю збереглася в серцях гуцулів і до тепер. В селі поставили пам'ятник народному ватажкові та відкрили музей-садибу Лук'яна Кобилиці. На хуторі Красний Діл було побудовано церкву святого Юрія на місці тої, що існувала ще за часів Кобилиці. На хуторі також збереглася і родинна садиба Кобилиці.

   Також в селі Сергії діє музей історії села, де зібрано понад 300 експонатів та присвячено окремий розділ Лук'яну Кобилиці.

   Серед інших пам'яток архітектури - дерев'яна Свято-Вознесенська  церква та обеліск воїнам-визволителям.

   День села щорічно відзначається на  свято  Святої Трійці.

   Їдемо далі...

 

с.Плоска (17 км)

   Плоска - знаходиться на відстані 17 кілометрів від Путили. Середня висока над рівнем моря становить 1004 метри. Висока перевалу Плосківський - 970 метрів.


 

   Назва походить від такої ж назви струмка. Біля села також є однойменна гора, на якій розкинулася квітуча зелена полонина. Колись на цій гірській полонині майоріла церква, яка слугувала духовним центром для мешканців довколишніх населених пунктів.

   Над селом підвищується гора Говдя, на якій розташоване невелике гірське озеро. Про цю гору ходять легенди. Її видно майже з будь-якої точки села.

   До території Плоскої належать хутори Мінти, Штівйори, Гребенища і інші.

   Із архітертурних пам'яток збереглася трикупольна дерев'яна церква   святих апостолів Петра і Павла, в якій зберігається картина на тему Судного дня. Церкву збудували ще у 1903 році.

  

Їдемо далі звивистою карпатською дорогою...

 

с. Селятин (25 км)

   Селятин - карпатське село, що знаходиться на кордоні з Румунією на відстані 25 кілометрів від Путили та 60 кілометрів від найближчої залізничної станції у місті Вижниця. Село лежить над річкою Сучавою. Середня висота над рівнем моря становить 824 метри.

   Перша згадка про село датується 13-м березням 1490 року, коли воно було власністю Путнянського монастиря, що знаходиться зараз на території Румунії. Назва Селятин походить від давньоруського "салаш", що в перекладі означає курінь пастуха.

   Ще за часів Австрійської імперії Селятин був невеликим європейським містечком, де налічувалося більше 20 філіалів європейських банків, а також здійснювалося регулярне міжнародне залізничне сполучення з Віднем та Парижем. Однак так було до 1939 року - коли припинила своє існування залізниця, від якої не залишилося жодної залізничної рейки.  Тільки одинокий залізничний вокзал з надписом румунською Seletin зберіг згадку про ті славні часи.

    До території села прилягають такі хутори: Бродина, що знаходиться в однойменній долині, Ереште, що прилягає до однойменної гори, Фалкев, що колись був угорською колонією, Геппа, що знаходиться біля підніжжя однойменної гори, Костелева Випчина, Красний Діл, Плоска-Камеральна та інші. Біля хутора Плоска-Камеральна росте смерека, у якої гілки зрослися зі стовбуром дерева. Тому дерево має вигляд зеленого валу, а називається воно "Чудо Плоскої".

   Селятин з усіх боків оточують гірські масиви. На сході села розташовані гори Лупшина та Костилево, на півдні - Дітча та Магара, на заході - Штивйори, Мінти, на півночі - гірські масиви Плоска та Красний діл.

   У Селятині знайдені джерела мінеральних вод.

  Серед архітектурних пам'яток збереглися колишнє приміщення суду, єврейська синагога, православна церква Різдва Пресвятої Богородиці на хуторі Галицівка, греко-католицька церква Святого Володимира, та селятинська церква адвентистів сьомого дня.


  На території селятинського лісництва було відкрито вольєр, де представлені місцеві види диких тварин.
  

  Недобудована єврейська синагога

В Селятині дорога розгалужується в 2 напрями - на с.Шепіт (направо) і на с.Руська (наліво).

 

с. Шепіт (32 км)

   Шепіт - це прикордонне з Румунією село, що розкинулося на березі річки Сучави. Знаходиться на відстані 32 кілометри від Путили. Середня висота над рівнем моря становить 925 метрів.

   Село було засноване в 1490 році. Населення складає 683 чоловік. Недалеко від села є пункт пропуску Шепіт - Ізвоареле-Сучевей на кордоні с сусідньою Румунією.

   Якщо їхати з Селятина на Шепіт, то по одну сторону дороги тече річка Сучава, що є природнім кордоном між Україною та Румунією, а по іншу сторону дороги видніється хребет Погар з найвищою точкою 1268 метрів.

   В Шепоті унікальною пам'яткою природи є водоспад Сучавський Гук на річці Сучава загальною висотою в 5 метрів. Водозпад розташований поблизу дороги неподалік від центру села.

   В селі є один магазинчик. До села ходить автобус Путила - Шепіт.

   Із пам'яток архітектури в селі збереглася Свято-Іллінська церква, що була зведена на честь 60-ліття правління цісаря Франса Йосифа. Цікаво, що в церкві зберігся цісарський трон, який не встигли вивезти до Австрії за часів розпаду Австро-Угорської імперії. Серед інших пам'яток - обеліск відважним прикордонникам та пам'ятник Алєксєєву, що був найактивнішим учасником опору проти фашистів у роки Другої світової війни.

   Їдемо далі до села Верхній Яловець, а потім до Нижнього Яловця (ще 8 км).

 

с. Нижній Яловець (47 км)


   Нижній Яловець - це карпатське село, що знаходиться на відстані 47 км від Путили. Середня висота над рівнем моря становить 863 метри.

   Нижній Ялівець - це один з найвіддаленіших куточків Карпат. Таке враження, що природа тут залишилася такою як була сотні років тому. Відсутність цивілізації та поганий стан доріг зберегли цей край від вирубки та знищення лісів та й в цілому захистили від антропогенного фактору.

   В Нижньому Яловцю річка Яловичора впадає в Білий Черемош. На схід від центру села в радіусі 1 кілометру знаходиться одне з наймальовничіших озер Карпат - Буковинське око. Неподалік також можна зустріти оригінальний мисливський будиночок.

   В селі збереглася до наших днів дерев’яна церква.

Їдемо далі...

 

с. Перкалаба

с. Перкалаба - невеличке село в Путильському районі Чернівецької області. Протяжність села 1 км. Кількість сімей невелика - всього 10.

У 60-х роках минулого століття тут вирувало життя. Було збудовано гуртожиток, пекарню, лісопункт, їдальню. Саме в Перкалабу тодішня влада відправляла людей, яких було звинувачено в неробстві. Вони працювали на кашицях й отримували зарплату. У святкові дні та по неділях їх провідували родичі та близькі.

Зараз це невеличке село - це об'єкт для туристичних маршрутів та відпочинку, адже з нього можна дістатися до найвищої точки Чернівецької області - гори Яровиця. Найкраще це робити в травні, коли гірська погода вже не така сувора, а весняний вітерець добавляє свіжості місцевій природі.

Їдемо далі...

 

с.Сарата (64 км)

   Сарата - це село у Путильському районі Чернівецької області, неподалік села Шепіт. Одне з найбільш віддалених від цивілізації сіл в Карпатах. Окрім того, до нього важко дістатися, дорога перебуває далеко не в найкращому стані.

     Село було засноване на початку 18 століття. За останнім переписом чисельність населення становить всього лиш 20 осіб. Середня висота над рівнем моря складає 1182 метри.

     Головна водна артерія села - однойменна річка Сарата, яка є правою притокою Білого Черемошу.

    В цьому селі виявлені джерела мінеральних вод. Чисте гірське повітря та віддаленість від цивілізації - це найкраща нагода гарно відпочити.

   Із пам’яток архітектури збереглася Свято-Ілліївська церква 17 століття.

Ось така подорож...Далі є два варіанти: 1) повертатись на Нижню Яловичору і назад на Путилу або 2) через Голошину, Яблуницю, Конятин, Шпетки, Усть-Путилу на поворот ліворуч - на Чернівці, праворуч - на Путилу.

 

Село Руська - це село, до якого їдемо з Селятина на роздоріжжі ліворуч. З Руської дорога веде на перевал Шурдин.

 

с.Руська (31 км) 


   Руська - карпатське село в Путильському районі Чернівецької області. Знаходиться на відстані 31 кілометр від Путили біля кордону з Румунією. Середня висота над рівнем моря становить 883 метри. Населення складає близько пів тисячі осіб.

   Біля села протікає річка Сучава, яка ділить Буковину на Північну та Південну, а також вона ще й є межею, по якій проходить державний кордон між Україною та Румунією.

   Недалеко від села є пропускний пункт Руська-Улма. Улма - це прикордонна комуна в Румунії.

   Із архітектурних пам'яток в центрі Руської зберігся пам'ятник освободителю.